Солідарність між українцями та росіянами в Німеччині часто залишається непомітною. У наших інтерв’ю саме це слово вживалося вкрай рідко. Багато хто вагався говорити про солідарність через невпевненість, з поваги до інших або тому, що на тлі війни багатьом це здається ще занадто рано.  

І все ж наші співрозмовники раз по раз описували повсякденні ситуації, в яких люди допомагають одне одному та підтримують одне одного. У церковних громадах, під час надання допомоги біженцям або в рамках невеликих приватних заходів збираються люди, яких війна торкнулася по-різному, щоб обмінятися досвідом або підтримати одне одного. Часто це відбувається далеко від очей громадськості - спонтанно, обережно й без зайвих слів.  

Спільна мова, а також повага до відмінностей є основою для взаєморозуміння, довіри та особистого зближення, навіть тоді, коли війна та її наслідки й надалі розділяють людей.