Для Каріни солідарність - не лише про близькість, а й про здивування. У цьому уривку йдеться про українських біженців, які саме в Росії отримали допомогу від людей, від яких вони найменше цього очікували.
Каріна:
Вони розповіли мені про свою подорож Росією - про те, як туди потрапили. Вони були насторожені й налякані, адже не тільки пережили жахливі події в Україні, а й знали, що Росія є агресором. Тому вони дуже боялися рухатися зі Східної України в бік Росії.
Але вони розповіли, що в Росії було багато волонтерів - росіян, які зв’язалися з ними.
Важко зрозуміти, як саме, можливо, через знайомих, через посередників, щось таке.
Ці люди запропонували свою допомогу. Українці розповіли: „Ми не знали, що нас чекає. Ми рухалися в бік російського кордону, проходили довгі й дуже суворі перевірки - так звану ‚фільтрацію‘. Це було жахливо. Але коли ми нарешті це подолали, на іншому боці нас уже чекали люди. І ці люди одразу все організували.“ Транспорт, житло, харчування.
Їм забезпечили безкоштовний транспорт до більшого міста в Росії. Там для них знайшли житло, дали можливість помитися, видали одяг, адже багато хто втратив абсолютно все. Потім ті самі волонтери вивезли їх до кордону з Європою. Їм допомогли з переїздом, дали гроші - все було організовано. І українці сказали: „Ми не знали, що нас чекає, але там дійсно були люди, які допомогли“. Тож так - було й те, й інше. Були різні люди.
Контекст
56-річна Каріна живе в Німеччині з початку 1990-х років. Завдяки своїй роботі в соціальній сфері вона вже багато років супроводжує людей, які пережили втечу, новий життєвий старт та суспільні потрясіння. Від початку війни вона супроводжує українських біженців і добре знайома з їхніми життєвими історіями та досвідом.
В інтерв'ю Каріна розповідає про українських біженців, які на своєму шляху російською територією отримали неочікувану допомогу. Саме тому, що Росія є агресором у цій війні, страх, недовіра та невпевненість були для багатьох із них постійними попутниками. Тим більше вражаючим став досвід того, що на своєму шляху вони зустрічали людей, які самочинно організовували допомогу, знаходили житло, забезпечували одягом і навіть давали змогу продовжити шлях до західної Європи.
Відтак цей фрагмент уособлює форму солідарності, яка ставить під сумнів прості протилежності: не всі люди діють у дусі політики своєї держави. Тому Каріна розповідає не історію про примирення чи гармонію, а про людяність у складних умовах. Солідарність тут проявляється у конкретних вчинках, саме там, де її, можливо, найменше очікуєш.